Григорій Григорович Огранович

From Rodovid KA

მოვლენები

ბავშვის დაბადება: ♀ Євдокія Григорівна Огранович [Ограновичі]

ბავშვის დაბადება: ♂ Лев Григорович Огранович [Ограновичі]

ბავშვის დაბადება: ♂ Петро Григорович Огранович [Ограновичі]

შენიშვნები

В кінці 1760-х чи на початку 1770-х років Бере-зинщинську маєтність купили брати Ограновичі -полковий хоружий Павло Григорович і бунчуковий товариш Григорій Григорович - онуки Корнія Григоровича, родоначальника Лубенських і Пирятинських Ограновичів. Павло Григорович свою частину Березинщини віддав в придане своїй дочці Анастасії Павлівні, яка вийшла заміж за колежського секретаря Дмитра Павловича Піщанського. Цим самим до власників Березинщинської маєтності приєднались Піщанські, як її співвласники. Яблуневські і Піщанські зберегли давню назву Березинщини до самої революції.

Частина х.Березинщини, якою заволодів Григорій Григорович Огранович, в свій час одержала ім'я володаря - Григорівщина. Після нього вона дісталась його дітям: Левкові, Петрові та Євдокії Григоровичам Ограновичам. Левко Григорович свою частину передав своїй дочці Ганні Левковні, яка стала дружиною поручика Дмитра Івановича Боярського (тому ця маєтність деякий час носила назву "Боярщина").

Друга частина Григорівщини від Петра Григоровича та його сестри Євдокії Григорівни (яка не мала своєї сім'ї) перейшла дітям першого - мічману Миколі Петровичу і полковникові Іванові Петровичу Ограновичам. Ця частина не мала сталої назви, її називали хутором Сліпорідським, або Березинщинським, або Григорівщиною. Вперше Сліпорідсько-Іванівським він був названий в 1863 році, в період селянської реформи, коли оформлялись документи на продаж землі селянам поміщиком, полковником Іваном Петровичем Ограновичем (його брат Микола Петрович, мабуть, помер до 1863р. і вся маєтність залишилась за Іваном Петровичем). Його ім'я і було добавлено до слова Сліпорід: з тих пір хутір став називатись Сліпорід-Іванівкою. Наділялось землею 56 "ревізьких душ"(селян чоловічої статі, записаних при десятому народному переписові 1859р). В хуторі було всього селянських дворів - 24, із них піших господарств - 4, тяглих - 20. (Далеко не у всіх селах і хуторах був такий високий відсоток тяглих!). Селянам продавалось землі: присадибної - 14,65 десятин, вигонної -6,8 десятин, польової -113,5 десятин. В 1884 році маєтність значилась за І.П.Ограновичем, хоча його уже не було в живих. Оскільки Іван Петрович і його брат Микола Петрович не мали спадкоємців (вони не були одружені), то їх маєтність перейшла в інші руки.В 1913 році 139 десятин: землі.: Слі-порІД'Іванівки належало міщанину Шмигалю Івану Даниловичу, більше 100 десятин - поміщикам Яб-лунівським; За переписом населення: в 1900р. тут мешкало 3&1 душа обох статей/ в 1910р. - 379 душ, 1926 - 557 душ, 1939р. -562 душі. В1915р. ту^було 5 вітряків (млинів).

• http://grebinkiv.narod.ru/Grebinka_5.htm

წყარო

1. ↑ Именной указатель - http://www.petrichenko.info/ukazatel

უახლოესი წინაპრები და შთამომავლები