|
Надія Миколаївна Риба (Забіла)
From Rodovid KA
საგვარეულო | Риби |
სქესი | მდედრობითი |
დაბადებისას მიღებული სრული სახელი | Надія Миколаївна Риба |
სხვა გვარები | Забіла |
მშობლები
♂ Микола Степанович Риба [Риби] ♀ ? Павловна Полуботок (Рыба) [Полуботки] დაბ. 1708? |
მოვლენები
ბავშვის დაბადება: ♀ Олена Миколаївна Забіла (Білозерська) [Забіли]
ბავშვის დაბადება: ♀ Надежда Николаевна Забела [Забелы]
ბავშვის დაბადება: ♂ Николай Николаевич Забела (Забелло) [Забелы] გარდ. 1880
ქორწინება: ♂ Николай Карпович Забела [Забелы] დაბ. 1766? გარდ. 1809
1808 ბავშვის დაბადება: Кукуріківщина, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, ♂ Віктор Миколайович Забіла (Забілло, Забєла) [Забіли] დაბ. 1808 გარდ. 7 ნოემბერი 1869
შენიშვნები
Мати Віктора, Надія Миколаївна Риба, була дочкою борзнянського сотника, а її прямим предком був легендарний гетьман Полуботок. Не можна сказати, що сім'я бідувала. Адже мати отримала в посаг сто душ кріпаків і чотириста десятин землі в селі Красилівці. Батько ж, який служив суддею Борзнянського нижнього повітового суду, успадкував ґуральню, млин та хутір.
Та досить швидко все багатство зійшло нанівець. Після сорока років життя батько Забіли занедужав. На початку зими 1809 р. Микола Забіла помер. Віктору на той час не виповнилося і року. Вдова залишилась з чотирма дітьми, старші, Карпо та Микола, лише почали ходити а наймолодша – Оленка, народилась вже після смерті батька. Тендітна Надія Миколаївна розгубилась, адже їй треба було справлятись і за господиню, і за господаря, до чого вона не звикла. А тут ще війна 1812 року. Сім'я настільки збідніла, що навіть не було змоги оплачувати навчання старших дітей. Карпо і Микола так і виросли малописьменними. Та коли підріс найменший – Віктор, Надія Михайлівна звернулася до рідні по допомогу і повезла влітку 1820 р. Віктора до Московської губернської гімназії.
Нелегким було його життя, найбільше тужив хлопець за рідним краєм, за українською мовою. А тим часом у Ніжині завершилося будівництво гімназії вищих наук. І Надія Миколаївна за сприяння Івана Семеновича Орлая влітку 1822 р. переводить сина до Ніжина.
"Старушка-вдова" в воспоминаниях Лазаревского.
Воспоминания В. Сиротенко
Отец Виктора - Николай Карпович, борзнянский судья, женился на внучке самого гетьмана Полуботка Надежде Рыбе, принесшей ему в приданое сотню крепостных и 400 десятин земли. Был у борзнянского судьи один грех. Унаследовав от отца винокурню, он полюбил изготавливать и дегустировать всяческие перваки и настойки. Родила жена ему трех сыновей, а когда она была беременна в четвертый раз, зимою 1809 года, Николай Карпович так надегустировался тех настоек, что не дошел ста метров до дому да так и замерз, занесенный метелью… Молодая вдова, родившая через несколько месяцев дочку, осталась одна с четырьмя малыми детьми на руках.
Женщине, привыкшей к тому, что вначале всем командовали родители, а затем муж, трудно было вести самой хозяйство. Доверилась управляющим. Что не разокрали те управляющие, разграбили наполеоновские войска. Не за что было даже учить детей. Благо, она сама была грамотной и смогла всех их обучить грамоте. Но в те времена обязанностью дворянина было служить. А чтобы иметь право служить, надо было закончить гимназию. Когда Виктору исполнилось 12 лет, вся родня взбунтовалась и заставила Надежду отдать сына в Московскую четырехклассную губернскую гимназию. Почему в Московскую, ведь рядом, в Нежине, была одна из лучших в империи гимназий, равноценная университету? Да потому, что ее директор Нестор Кукольник посчитал сына разорившейся вдовы недостойным его заведения. Лишь после смерти Кукольника вдова смогла перевести сына в Нежин. В 1822 году стал он учеником третьего класса первого периода (всего в гимназии было 3 периода по 3 года обучения, и выпускники ее получали аттестат, равноценный университетскому диплому).
Не очень-то гостеприимно встретили гимназисты полунищего «москаля». В классе верховенствовали сын Кукольника Нестор, Петя Мартос, Виктор Закревский, братья Лукашевичи. Они могли себе позволить все, даже запереть надзирателя в туалете или вытолкать его вечером взашей из проверяемой спальни пансиона. Со временем, уже при Николае 1, они все загремят по делу о «заговоре в Нежинской гимназии».
უახლოესი წინაპრები და შთამომავლები
ქორწინება: ♂ Семён Савельевич Савич , Чернигов, Черниговский полк, Гетманщина
გარდაცვალება: 1719?, Чернигов, Черниговский полк, Гетманщина
ქორწინება: ♂ Павел Самуилович Добронизский , Переяслав, Переяславский полк, Гетманщина
ქორწინება: ♂ Алексей Васильевич Мандрыка , Кобыжча, Кобыжская сотня, Киевский полк, Гетманщина
განქორწინება: ♂ Павел Самуилович Добронизский , Переяслав, Переяславский полк, Гетманщина
ქონება: 1729, Безпальче, Гельмязівська сотня, Переяславський полк, Успадкувала від 1-го чоловіка Павла Добронизького тільки с. Безпальче, інші маєтки успадкували діти
გარდაცვალება: 1733 ? 1737, Гетьманщина
ქორწინება: ♂ Иван Фёдорович Сулима , Переяслав, Переяславский полк, Гетманщина
ქონება: 28 ივლისი 1721, Чернигов, Черниговский полк, Гетманщина, Получила гетманский универсал на имения умершего мужа
ანდერძის აღწერა: 13 იანვარი 1728, Переяслав, Переяславский полк, Гетманщина, Составила духовное завещание
გარდაცვალება: 8 ოქტომბერი 1729, Переяслав, Переяславский полк, Гетманщина, Погребена 16 октября 1729
კასტა: <, донька Переяславського полковника
საცხოვრებელი ადგილი: Миргород, Полтавський полк, Гетьманщина
ქორწინება: ♂ Григор Данилович Лісницький , Миргород, Полтавський полк, Гетьманщина
ფიზიკური აღწერა: 1731, овдовіла
ქორწინება: ♂ Сава Васильович Мандрика , Кобижча, Кобизька сотня, Київський полк, Гетьманщина
ქორწინება: ♂ Фёдор Иванович Мирович , Переяслав, Переяславский полк, Гетманщина, за нею приданое сельцо Довгая Гребля с мельницами и мельничной плотиной (запрудой, гутой) на р. Хребетной и с землями
საცხოვრებელი ადგილი: 8 აპრილი 1712, Переяслав, Переяславський полк, Гетьманщина, за втечу Федора Івановича з Мазепою, всі його маєтки конфісковано, вислано до Москви матір Пелагея Захарівна Голуб (Мирович), сини Петро та Яків, брат Василь Іванович із дружиною Ганною Костянтинівною Мокієвською (Мирович), куди прибули 06.09.1. Дружина N. Леонтьєвна Полуботок та дочка Анастасія залишені жити в Малоросії

ქორწინება: ♂ Павло Леонтійович Полуботок , Чернигов, Черниговский полк, Гетманщина, жена - племянница гетмана Самойловича, дочь Лебединского священника и сестра Гадяцкого полковника Михаила Самойловича
გარდაცვალება: 8 თებერვალი 1717, Руське царство

საცხოვრებელი ადგილი: 1692?, Нежин, Нежинский полк, Малороссия, Русское царство, Вышла замуж за Романа Жураковского, войскового товарища, который умер около 1717.
ქორწინება: ♂ Павло Леонтійович Полуботок , Чернигов, Черниговский полк, Гетманщина
ქორწინება: ♂ Яків Андрійович Маркевич (Markiewicz)
გარდაცვალება: 23 აპრილი 1745, Сварково, Глуховский уезд, Черниговский полк, Гетманщина
ქორწინება: ♀ Мария Андреевна Кондратьева (Полуботок)
სამხედრო წოდება: 1728 - 1744, Кляштор Бернардинів, Гродно, Російська імперія
გარდაცვალება: 15 აპრილი 1744
ქორწინება: ♀ Олена Лук'янівна Журахівська (Полуботок)
გარდაცვალება: 28 ნოემბერი 1734
ქორწინება: ♂ Григорій Жураківський
გარდაცვალება: 13 აპრილი 1731
ქორწინება: ♂ Матвій Прокопович Куликовський